- обмілілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до обміліти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обмілілий
Смотреть что такое "обмілілий" в других словарях:
обмілілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обмілілий — [обм іл’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
білет — а, ч., розм. 1) Те саме, що квиток. 2) Документ, який свідчить про ставлення людини до тих чи інших обов язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. •• Бі/лий біле/т свідоцтво про звільнення від військової служби.… … Український тлумачний словник
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
